Кухар зі світлими очима та смаковими вибухами у голові

Нині модно бути кухарем, творити кулінарні шедеври і красуватись на гарних фото. Але не кожен може стати справжнім кухарем. Як на мене, це не просто професія – це стиль життя, який формується протягом певного часу. Дехто несе його постійно, а дехто раптово розуміє, що любить їжу і хоче розділити серце і думки саме з цією єдиною.  Так сталося і з нашим сьогоднішнім героєм, який в один момент  зрозумів, що інженер комп’ютерних систем це справа зовсім не його і подався освоювати фах кулінара.

А чи задумувався хтось з вас, хто вам готує ту чи іншу страву у тому чи іншому закладі? Який життєвий шлях у цієї людини, і з яким настроєм вона приготувала цю страву? Я задумалась. Тому продовжую розповідати про кухарів.

Знайомтесь! Павло Кіндрат, 23 роки, кухар комплексу відпочинку «Zagorod».

Світлоокий симпатичний хлопець, який одразу притягує своїм ентузіазмом, запалом і жагою до приготування. У його голові крутиться багато рецептів, поєднань, смаків і продуктових вибухів, які він приховує за скромною поведінкою. Павло це ще один приклад того, що займаючись улюбленою справою ти розвиваєшся та досягаєш успіху.

«Коли готуєш страву треба вкладати більше душі і більше позитивної енергії. Я це знаю, і дію за таким принципом. Адже приємно піднімати людям настрій і дивитись як вони куштують їжу і отримують задоволення».

А тепер розкажу трохи більше про нашого героя як все почалось, і як він взагалі докотився до кухні.

Перспективи кулінарії для Павла відкрилися випадково. Ради приколу з другом він пішов на курси сушистів. І тут все закрутилось – кар’єра стартувала! Ця справа стала не тільки хобі, а й роботою, яка приносить задоволення. Хоч в дитинстві хлопець намагався щось готувати, але до професійної кухні прийшов тільки в 17 років.

У колишньому закладі  «Panorama» наш герой навіть вперше спробував себе у ролі шеф-кухаря, де створював повноцінне меню, хоч до того кухнею не займався.

«Кухня дає більш ширше бачення кулінарії, бо суші це вузький напрямок. Тільки коли займаєшся кухнею можна постійно фантазувати, змішувати, поєднувати і створювати оригінальні смачні страви».

Улюблених продуктів хлопець не має. Ділиться, любить поєднувати різну зелень в салатах. Наприклад, рукола відтіняє смак і робить його насиченим зі своєю цікавою ноткою .

«Хоч я і люблю домашню кухню, зі сторони кухаря полюбляю смакувати салатами. Вони мають різний спектр смаків і відтінків. Якщо говорити про м’ясо, то його смак залежить від спецій і маринаду. А от в салаті поєднуються різні продукти, різні смаки, які в загальній картинці створюють свій цікавий смак».

Напевно, кожна людина, яка займається цікавою справою має своїх кумирів. Павло не виняток. Гуру для нього це кухар Гордон Рамзі, який готує їжу так легко, ніби просто веде діалог. Саме його книги наш герой хоче мати побільше у своєму арсеналі.

Хоча завжди надихаєшся дивлячись на своїх кумирів, але ми всі люди і інколи цього не достатньо. Тому хлопець отримує потік натхнення, коли залишається наодинці сам із собою десь на природі. Саме в ті моменти хвилі інформації і поєднання продуктів штовхають до дій.

Для нашої статті кухар Павло Кіндрат вирішив приготувати карамелізовані ребра. Адже смак цієї страви йому дуже подобається.

«Страва легка в приготуванні, і не вимагає багато часу. Але важливий підхід у правильності приготування і карамелізації м’яса».

А тепер важливий момент – рецепт від нашого сьогоднішнього героя!

Беремо свинні філейні ребра, запікаємо при низькій температурі. Далі температуру піднімаємо, щоб виникла скоринка. Готуємо карамель на основі меду або цукру, соєвого соусу, бальзамічного оцету, спецій, можна додати чілі та сік лимону для відтінення цитрусової кислинки.

Змащуємо карамельним соусом наше м’ясо і далі запікаємо до готовності. Подається як самостійна страва. А щоб смак збагатити ще більше, до запеченого м’яса треба подати свіжі овочі, аби кожного разу смак був новим.

Усім смачного!